Бурдіян Ксенія Петрівна

- психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу,

- захист психічного здоров'я та соціального благополуччя всіх його учасників. 

1.Сприяння оптимізації навчально-виховного процесу, психологічний супровід.

2.Формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, психологічна підготовка учасників освітнього процесу до впровадження інклюзивного навчання.

3.Організація психологічного та соціального супроводу дітей, схильних до прояву девіантної поведінки, профілактика протиправної, агресивної, жорстокої, насильницької поведінки серед школярів.

4.Попередження проявів булінгу в закладах освіти.

5.Профілактична робота щодо запобігання торгівлі людьми.

6.Профілактика соціально негативних явищ.

7.Подолання та профілактика виникнення тендерних стереотипів.

8.Робота з формування толерантності всіх учасників навчально-виховного процесу.

9. Психологічний супровід професійного самовизначення учнів.

10.Профілактика емоційного вигорання педагогічних працівників (психологічна підтримка вчителя, навчання методикам протидії стресу ).

11. Підвищення фахової компетенції, опанування інноваційними методами і технологіями.

1.Профілактика дезадаптації учнів.

2.Формування психологічної компетентності всіх учасників навчально- виховного процесу.

 1. Ставлення до вибору професії як до незмінного.

 У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини.  При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі.

 Проаналізуйте ситуацію на ринку праці.  Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії.  Будьте готові до того, що доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності.  Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 11 класі, фатальним чином визначить всю Вашу долю.  Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, затребуваним в міждисциплінарних областях діяльності.  Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте і знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях.  Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові по своєму другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей ...

2. Існуючі думки про престижність професії

 Відносно професії забобони проявляються в тому, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються негідними, непристойними (наприклад: сміттяр).

 Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар.  Престижність професії повинна враховуватися - але після врахування Ваших інтересів і здібностей.  Інакше будете володіти (якщо будете) "модною", але яка не приносить задоволення.  Або, чого доброго, виявитеся, непридатні до виконання основних робочих функцій ...

 3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати).

 Професію ми вибираємо за своїм "смаком" і "розміром" так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості хлопців твого віку.  Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки.  Тому озирайся на інших, ПОРІВНЮЮЧИ (себе з друзями), а не сліпо повторюючи.  Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів - і в чому ви подібні.  Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він - ризикована людина), тобі ця професія може не сподобатися (ти адже дуже обережний і розважливий).

 4. Перенесення ставлення до людини, представника тієї або іншої професії, на саму професію.  При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності.

 Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика - це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза "комплекту").  Крім того, часто хлопці роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста.  Спортсмени - вони не всі такі.

 5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії

 За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця.

 А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють з десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, яке, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

 6. Ототожнення шкільного навчального предмета з професією або погане розрізнення цих понять

 Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібність до мови багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття і професії за цим предметом стоять.  Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій.  Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії).  Наприклад, людина з лінгвістичною освітою ( "російська мова і література", "іноземна мова" в школі) може працювати і викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом.  Тим більше, май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів.  Можна стати юристом, маркетологом, апаратником.  Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ під час вступу на цю спеціальність).  Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно і математика, і географія.

 7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва

 У всі професії, і перш за все в робочі, впроваджується складна і цікава техніка, підвищується культура праці.

 (А комп'ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності - аж до тваринництва).

8. Невміння / небажання розбиратися в своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях)

 Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, вчителі, товариші. Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті та публікації на тему популярної психології.  Однак, май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що відносити критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках.  Завдання популярних тестів - активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереження, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

 9. Незнання / недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії

 Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що  вони можуть погіршити твій стан здоров'я. Таких професій небагато і до них відносяться, в основному, ті, в яких потрібне тривале напруження тих або інших фізіологічних систем.  Комп'ютерники сильно напружують очі, а льотчики - серце ...

 10. Незнання основних дій, операцій і їх порядку при рішенні, обмірковуванні завдання при виборі професії

 Коли ти вирішуєш задачу з математики, то виконуєш певні дії в певній послідовності.  Було б розумно вчинити так само і при виборі професії.

Варто знати, що розвиток уміння користуватися пам’яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Необхідно створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти й зберегти в пам’яті знання. Адже від неповного використання уяви вміння пригадувати погіршується.

Розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці насамперед залежить від зацікавленості дитини, тому варто це враховувати при підготовці та проведенні уроку. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині запам’ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.

Слабка пам’ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага, від відсутності інтересу до матеріалу, а тому спостережливість розпорошена, спрямована одночасно на кілька предметів. Вдосконалення пам’яті вимагає постійних тренувань.

Регулярне звернення до пам’яті-уяви стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам’яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам’яті дуже шкодить перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Шановні батьки, не варто забувати, що важливою умовою ефективного запам’ятовування є дотримання певних правил:

•        Запам’ятовувати треба в доброму настрої й на свіжу голову, коли ще не настала втома.

•        Під час запам’ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом.

•        Слід обробляти інформацію для запам’ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації, виділяючи опорні сигнали.

•        Потрібно творчо застосовувати ейдетичні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв’язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам’яті.

•        Немає поганої пам’яті, а є невміння нею правильно користуватися.

•        Коли ваша дитина щось вивчає, налаштовуйте її на уявлення, а не на запам’ятовування.

•        Не порівнюйте здібності та успіхи вашої дитини з іншими, акцентуйте її увагу на досягненнях, а не на помилках.

•        Не примушуйте дитину щось зазубрювати, краще разом з нею пограйте з інформацією, використовуючи вправи «Школи ейдетики»

Ви дуже швидко помітите позитивні зміни. Ваша дитина почне хвалитися своїми успіхами, із задоволенням ходити до школи, з цікавістю робити уроки. Підвищиться й самооцінка дитини, бо кожного дня її досягнення ставатимуть кращими порівняно з днем минулим.

У домашній програмі корекції дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності повинен переважати поведінковий аспект, тобто слід дотримуватись таких умов:

1. Зміна поведінки дорослого й ставлення до дитини

· Виявляйте твердість і послідовність у вихованні;

· Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи їй жорстких правил;

· Не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»;

· Будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;

· Реагуйте на дії дитини у несподіваний спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін..);

· Повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;

· Вислухайте те, що хоче сказати дитина.

2. Зміна психологічного мікроклімату в родині

· Приділяйте дитині достатньо уваги;

· Проводьте дозвілля всією родиною;

· Не сваріться у присутності дитини.

3. Організація режиму дня та місця для занять

· Установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;

· Знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;

· Зменшіть тривалість занять дитини за комп’ютером й перегляд телевізійних передач;

· Уникайте значних скупчень людей;

· Пам’ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності.

4. Спеціальна поведінкова програма

· Забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;

· Частіше хваліть дитину, гіперактивні діти чутливі до заохочень; складіть список обов’язків дитини й помістіть його на стіну;

· Виховуйте в дітях навички керування гнівом і агресією;

· Не дозволяйте відкладати виконання завдання на інший час;

· Не давайте дитині доручень, що не відповідають її віку та здібностям;

· Допомагайте дитині розпочати виконання завдання, тому що це найважчий етап.